Ігор Тимченко: “Футболісти повинні підвищувати свою майстерність”
Тренер СК Полтава Ігор Тимченко поділився враженнями від гри з Епіцентром.
Невдала для нас гра. Пропустили першими, намагалися відігратися. У нас були моменти в першому таймі. Марусич мав два стовідсоткові епізоди. Реалізуй їх – і вже невідомо, як би склалася гра у другому таймі. У другому таймі намагалися вийти відігратися, але пропустили знову. За рахунку 2:0 йшли вперед. Не можу сказати, що ми створили багато моментів біля воріт Епіцентра. Нам бракувало майстерності. У будь-якому випадку намагалися йти вперед, і вже тут Епіцентр ловив нас на контратаках. Третій гол – це суто про виконавчу майстерність гравця, який пробивав штрафний. У результаті ми маємо рахунок 3:0. Думаю, він не за грою, та, мабуть, ми його заслужили.
Після емоційного підйому, який стався в Києві, де ви переграли чемпіонів України, наскільки важко було спустити хлопців з небес на землю і налаштувати на цю гру?
Ви правильно говорите: багато сил і емоцій віддали у Києві. Відкрию невеликий секрет: я сказав футболістам, що мені подобалося, як вони працювали на тренуваннях весь тиждень перед матчем з Динамо. По тренуваннях було видно енергетику команди, рух на полі, самовіддачу. А от тиждень перед грою з Епіцентром мені не сподобався. На початку тижня я їм про це сказав, коли побачив недостатній рух на тренуваннях. Зрозуміло, що це наслідок важкої гри, але професіонал повинен налаштовуватися і розуміти, що гра в Києві – це вже історія, а далі нічим не легша гра проти Епіцентра. Мабуть, я не зміг достукатися до хлопців. Ну й новина про смерть нашого головного тренера Володимира Сисенка вдарила по них. Ми хотіли вшанувати його пам’ять перемогою. На жаль, цього зробити ми не змогли. Дуже важкий період для нас. Треба його пережити.
Я погоджуюся з вами, що рахунок абсолютно не за грою. З вашої відповіді я зрозумів, що одна з причин поразки – це реалізація. Але ваша команда давала забагато простору, особливо у захисті. Шансів для суперника ви дали дуже багато.
Згоден з вами. Але в другому таймі ми вже відкривалися, йшли вперед, хоч багато і не змогли створити. По-друге, це індивідуальна майстерність наша, мислення на полі. Треба з опонентами грати більш щільно, швидше. У Епіцентра гарні футболісти. Вони з тієї команди, яка феєрила у першій лізі, яка достроково виграла чемпіонство, залишила, якщо не помиляюся, трьох-чотирьох футболістів. Вони підсилилися, у них хороші легіонери. Нам не вистачає класу, це не секрет. Сподіваюся, футболісти за ці слова не образяться, вони це й так розуміють. Бракує класу, а клас – це гра в атаці та обороні. У грі один в один вони теж нас дуже часто обігрували. Тому у них виникав простір і моменти.
А така кількість жорстких стиків з чим пов’язана? Не встигали обидві сторони. Але цих емоцій зайвих було забагато…
Тут кілька факторів. Перший – налаштування на гру, другий – не встигали за опонентами. Це була бойова гра. Ключовим стало те, що ми не реалізували свої моменти. Такі епізоди треба реалізовувати. Епіцентр останні дві гри (і з нами третю) зіграв на нуль. А грали вони до цього з Поліссям та Металістом 1925. Тобто команда надійно діє в обороні. Ми створили стовідсоткові моменти. Які ще треба шанси створювати, щоб забивати? Я ж не можу вийти і забити. Мабуть, потрібно мені заявитися (це, звісно, жарт). Але у нас є футболісти гарного рівня, які повинні забивати. Та вони повинні розуміти, що результату без забитих голів не буде. Тому повинні підвищувати свою майстерність.
