Володимир Сисенко: "Йтимемо до мети - перемогти у восьми весняних матчах"

Після непростого осіннього відтинку сезону СК "Полтава" відправився у зимову відпустку, яка триватиме до початку січня 2023 року. Допоки футболісти відпочивають та набираються сил , Володимир Сисенко підбив підсумки дебютного півріччя у першій лізі. Про суддівство, те, чого не вистачило, щоб потрапити до чемпіонської вісімки, та плани на зимову паузу в чемпіонаті читайте далі.

"Навесні виправляти помилки не буде часу"

- Перед початком сезону в інтерв'ю Ви говорили, що першочергове завдання на стартовий відтинок сезону - це познайомитися з лігою. Яким виявилося це перше знайомство?

- Знайомство, як ми й очікували, було цікавим, місцями непередбачуваним. Головне, ми отримали вичерпну інформацію про опонентів. Тому вже навесні ми підійдемо до вирішальних восьми поєдинків більш обізнаними з тим, що на нас чекає.

- Команди, з якими зустрінетесь вже навесні, вивчали? Наскільки серйозні ці опоненти?

- Команди всі цього сезону доволі рівні, незалежно від групи, у якій виступали. У жодному з матчів цього сезону заздалегідь не можна було визначити фаворита. Кожна команда могла переграти суперника. Згадаймо, що "Гірник-Спорт", який ішов останнім, двічі відбирав очки в "Оболоні", що була на той час першою. До чого веду? Команди, з якими будемо боротися навесні, зовсім не поступаються ні нам, ні іншим колективам. Єдина відмінність - на другому етапі буде значно вищою відповідальність за результат.

- Часу на розкачку теж не буде…

- Абсолютно правильно. Вісім турів промайнуть дуже швидко. І в цих іграх права на помилку не буде. Банально виправляти помилки часу не буде.

- До того ж розшириться географія подорожей, а це теж може відбитися на результаті…

- Так, географія дійсно розшириться. Це і поїздки до Чернівців, Івано-Франківська. Велика відстань відіграватиме свою роль. Проте всі ми в однакових умовах. Тому жалітися на це не можна. Усе залежить лише від нас, від того, як ми підійдемо до цих ігор, як перенесемо довгі поїздки і як у підсумку зіграємо на полі. Причому далекими виїздами нас уже не здивуєш. Згадаймо хоча б цьогорічну поїздку до Чернігова: дорога туди була досить важкою і тривалою - понад 8 годин. Але це не завадило нам виграти.

- Які відмінності помітили між другою лігою, де команда грала торік, і першою, де ми опинилися цього сезону?

- Організація ігор була хороша і в другій лізі, але все ж у першій якісно інший рівень, включно зі значно більшою увагою засобів масової інформації. Ми бачимо гарну картинку гри в трансляціях на YouTube, маємо повний доступ до всієї інформації про наших опонентів, що не можна оминути увагою. Якщо ж брати ігрові аспекти, то насамперед відчутна різниця у швидкостях - мислення, роботи з м'ячем, переміщення. 

- Виходячи з цієї тези, можна сказати, що наш колектив витримав конкуренцію у лізі? Адже суттєво влітку команда не підсилювалася.

- Виходячи в другу лігу, ми відразу наголосили: склад не будемо змінювати, оскільки вважаємо правильним дати шанс кожному футболістові, який пройшов  з нами шлях від аматорів до професіоналів. Ми побачили, що цей склад був конкурентноспроможним у другому дивізіоні. Тому вирішили, що команда не потребує суттєвих змін. Закцентую увагу на тому, що взимку ми взагалі не думали про першу лігу, бо мали за спортивним принципом продовжити боротьбу в другому дивізіоні. Але війна внесла свої корективи, і вже влітку так сталося, що нам випала нагода зіграти у першій лізі, де ми теж вирішили спробувати свої сили без суттєвих змін у складі. Як ми побачили за підсумками півріччя, хлопці не програвали конкуренцію на полі навіть лідерам першості. Наголошу й на тому, що в плані підбору виконавців ми продовжуємо дотримуватися полтавського вектора. Звичайно, без винятків не обійдемося, але переважну більшість і надалі складатимуть місцеві вихованці.

"Наш колектив не розділяв ігри на ті, де треба брати очки, і ті, де не треба"

- Не можу не запитати про формат змагань у цьому сезоні. Як оціните його?

- Враховуючи війну, яка триває, поділ команд на вісімки за географічним принципом вважаю правильним. А от підсумок з набраними очками вважаю не надто справедливим. Не розумію, чому на другому етапі вирішили враховувати лише очки, набрані в очних іграх команд цих четвірок. Виходить, що наші очки в зустрічі з "Оболонню", де ми билися до останнього, віддавали всіх себе задля перемоги, не враховуються. І зі спортивної точки зору це великий мінус. Мені здається, такий підхід став великим полем для маневрів деяких команд, що розуміли заздалегідь, у якій четвірці вони опиняться. Вважаю, що на другий етап треба було переходити з тими очками, які були набрані на першому. Це б і загострило спортивну боротьбу, і додало б інтересу, і зменшило б можливості для закулісних комбінацій.

- Дійсно, трохи дивно виглядає, коли "Скорук", який мав менше очок за "Полтаву", опиняється на другому етапі вище за нас…

- Я до цього й веду. Те саме стосується й "Діназа", який на першому етапі у своїй групі набрав сумарно 11 очок, коли ми - 15. Але навесні саме команда з Київщини буде займати вищу сходинку на старті. Наш колектив не розділяв ігри на ті, де треба брати очки, і ті, де не треба. Ми в кожній грі виходили боротися за перемогу. А в результаті всі наші спортивні старання нівелюються такою нормою регламенту. Як на мене, це спортивний абсурд.

- Але якщо брати з позиції інтриги для вболівальників, то в нашій групі дуже щільні результати. Одна перемога зможе вивести аутсайдера в лідери і навпаки.

- Так, для вболівальників це буде інтригуючим. Ми розташувалися всередині групи, де на 5 очок випереджаємо аутсайдерів і на три залікових пункти відстаємо від лідерів. Тому недооцінка суперника чи втрата очок можуть зіграти злий жарт будь-якої миті. Старатимемся не припускатися тих помилок, які вже були у цьому півріччі, коли чимало залікових пунктів ми втрачали на рівному місці. Часто ми не могли реалізувати просто гігантську кількість своїх епізодів. За кількістю створених моментів ми не поступилися майже нікому в лізі, а от реалізація, на жаль…

- Утім команда трималася всередині і майже до останнього туру не втрачала шансу зачепитися за чемпіонську четвірку.

- Увійти до лідерської групи, буду відвертим, навіть президент клубу Сергій Іващенко не ставив за мету. Таку ціль для хлопців озвучив я. І, як бачимо, ми були близькими, щоб туди потрапити. Але, як завжди, на кінцевий результат вплинуло чимало факторів. На мою думку, вирішальною стала зустріч з "Кременем", до якої ми підійшли дуже розбалансовано. Перед відповідальною грою з кременчуківцями ми провели три важкі гри: у Києві з "Металургом", потім удома з "Гірник-Спортом" і  ЛНЗ. Якщо до цього ми грали чітко в тижневому циклі "субота-субота" або "неділя-неділя", то тут після щільного графіка нам ставлять протистояння у п'ятницю. І  вийшло, що за 13 днів ми провели чотири гри, в той час як "Кремінь" - лише другу. Додамо до цього всього роз'їзди.  У підсумку ми підійшли до обласного дербі не так втомленими фізично, як спустошеними морально. Це наклало свій відбиток на старт гри. Ми дозволили супернику отримати певну фору. Але потім знайшли сили відігратися, не вистачило лише дещиці. Якби Вадим Таранушич  реалізував свою нагоду, то рахунок був би 4:4. Не можу оминути в тому матчі й резонансне суддівство.  На жаль, всі ці фактори виявилися ключовими у битві за лідерську четвірку.

"Кількість помилок арбітрів цього сезону просто гігантська"

- Ви згадали про суддівський фактор у грі з "Кременем". Але за 14 турів подібне суддівство було не лише в матчі з "Кременем". Окрім прізвища Євтухов, у пам'яті спливають Задиран та Усова, які, здається, особливо відзначилися в наших іграх. Що робити із суддівським фактором, щоб такі сумні історії не повторювалися?

- Ще три роки тому, після сумнозвісного фіналу Кубка Полтавської області з "Олімпією", коли рефері на останніх хвилинах вирішив долю матчу на користь команди із Савинців, я сказав: цей фактор часто є доленосним і впливає на результати матчу. Нейтралізувати чи якось піти від нього не виходить навіть на міжнародних турнірах - чемпіонатах світу чи Європи. Звичайно, тренери шукають проблему і в собі, і в діях своїх гравців, тому я не звик  валити все лише на суддів. Але як можна оцінювати дії своєї команди, коли арбітри ставлять такі пенальті, як у поєдинку з "Кременем"? Або коли цей же суддя бачить, що є всі шанси у нас зрівняти рахунок і кожна наша атака несе потенційну небезпеку, додає 4 хвилини, хоча обидві команди провели всі заміни, до цього чимало було тривалих зупинок. А вже у компенсований час із цих хвилин ми граємо реально лише 30 секунд, бо суддя, певне, діяв дуже "грамотно":  весь час був витрачений на допомогу лікарів супернику та на емоційні розмови з тренерською лавою. Як нейтралізувати такі кричущі дії суддів, я просто не уявляю.

- Чи не такі помилки арбітрів впливають на підсумкове розташування команд у турнірній таблиці?

- Я не думав акцентувати увагу на темі суддівства, але якщо вже розмова дійшла до цього, то давайте порахуємо. Перший явний факт - домашня гра з "Металургом". Це просто нонсенс, коли у ворота однієї команди за матч ставлять три одинадцятиметрові. У результаті ми програємо з різницею в один м'яч. Ці пенальті - окрема тема для розмови. Із трьох мав місце, можливо, один. Але два інших - просто вигадані головним арбітром. Далі беремо виїзний матч із "Гірник-Спортом". Звичайно, маючи чисельну перевагу на полі, ми зіграли внічию, це було не без долі нашої провини. Згадаймо лише два абсолютно справедливі вилучення у складі суперника. А на 90+1 хвилині, коли ми вели в рахунку, наша команда мала небезпечну атаку на ворота суперника, яку голкіпер господарів перервав руками за межами штрафного майданчика. Замість вилучення арбітр показує лише жовту картку. А далі цей же воротар став ключовою особою в атаці на наші ворота, яка завершилася голом. Про "Кремінь" повторюватися не буду. З "Черніговом" удома нам не ставлять двохсотвідсотковий пенальті. І кількість помилок цього сезону просто гігантська.

- Здається, цього сезону знову нам легше давалися матчі з лідерами. А от із аутсайдерами, зокрема "Скоруком", двічі не пощастило. У чому причина?

- Дійсно, може скластися таке враження, що "Скорук" для нас "зачарована команда". Але візьмімо до прикладу останній матч. Ми виходимо на поле, б'ємося. Однак як можна переграти суперника, коли арбітриня ФІФА Катерина Усова судить дві команди за різними правилами. Коли будь-яке падіння суперника чи апелювання вона помічає і дає нашим хлопцям картки, а в подібних епізодах стосовно наших гравців вона навідріз відмовляється щось робити. Я переглянув цю гру в повторі й побачив, що тільки дивом нікому з наших футболістів томаківці не зламали ногу. Але покарання у вигляді жовтої картки отримав лише один гравець суперника, який після цього ще двічі міг заподіяти шкоду нашим футболістам. Він міг сміливо заробити пряме вилучення. Та червону картку безпідставно отримав  наш Єгор Коваленко. Спочатку йому Усова показала "гірчичник" за те, що його валили у штрафному майданчику, а потім він чисто відібрав м'яч, за що отримав друге попередження. Тому як ми можемо зняти ці "чари" суперника, якщо у грі нас судять за різними правилами? Як ми можемо об'єктивно оцінити поєдинки з цим суперником? Про суддівство в тому матчі ще зауважу. Я ніколи не заперечував свої вилучення у попередні віхи кар'єри. Мої дії часто були емоційними. Але в цьому матчі я вперше у кар'єрі отримав вилучення за те, чого не робив. Я заспокоював свого асистента, який  в дещо некоректній формі висловив претензії резервному арбітру. У результаті вилучення отримали і він, і я. За що? За компанію? І от після цього всього про яку об'єктивну оцінку ми можемо говорити? Я пропоную зіграти кілька спарингів зі "Скоруком", де арбітр буде судити обидва колективи за одними й тими ж правилами. Ось тоді ми зможемо оцінити сили наших команд.

"Реалізація гольових моментів - це те, що ми повинні доточити під час паузи в чемпіонаті"

- Цього сезону лідерами в нашій команді за голами та гольовими передачами стали Євген Стрельцов та Дмитро Щербак відповідно. Це той максимум, який поки що можуть показати хлопці? Чи вони спроможні на більше?

- Щербак і Стрельцов результативно реалізували свій потенціал не більше, ніж на 40%. Та й інші гравці могли проявити краще свою результативність. Як я вже казав, ми марнуємо просто велику кількість моментів. Реалізація гольових моментів - це те, що ми повинні доточити під час паузи в чемпіонаті.

- Цікаво, що навіть попри проблеми з реалізацією, наша команда в 11 з 14 матчів не йшла з поля бодай без одного забитого гола.

- Дійсно, ми забили майже всім суперникам, окрім ЛНЗ і "Скорука" в останній грі. Але зверніть увагу, що ще більше ми не реалізовували моментів у тих іграх. Навіть у матчі з ЛНЗ, де ми поступилися на виїзді, лише за останні хвилини зустрічі ми не реалізували три вбивчі епізоди. А за весь матч їх було ще більше. У тому матчі щонайменше ми мали б здобути нічию. Якщо дивитися на показник XG, у нас навіть у програному матчі у Кременчуці він був один із найвищих серед усіх команд. Шкода, що голів у нас було мало.

- За проміжок між минулим і цим сезоном у нас було не так багато новачків. Проте змогли розкритися і пробитися до основного складу Бичков, Коваленко, Каретник. У чому причина, що інші новачки не отримували багато ігрового часу?

- Причини у всіх різні. Якщо візьмемо до уваги Гайвана і Пастухова, то хлопці хоч і здібні, але розкритися на повну не змогли. Думаю, їм завадила пауза. Адже від лютого і до літа вони фактично не були занурені у постійний тренувальний процес. Хлопцям, які давно в команді, було значно легше, адже завдяки президентові клубу ми поновили тренувальний процес ще наприкінці березня. Тому їм важче було виграти конкуренцію на своїх позиціях. Якщо візьмемо Каретника, то, навіть попри таку ж тривалу паузу, він швидше влився у нашу систему тренувань, адже він для нас не зовсім новачок. Ще на зорі своєї кар'єри він був у нашій команді, коли ми грали на область, тому адаптація для нього пройшла швидше і легше. Його попередній досвід виступів навіть в УПЛ значно допоміг у наших поєдинках. Але, знаючи його змалку, чекаю від нього набагато більшого. Щодо інших футболістів, то Пось у нас має гарні фізичні  дані  й фізично добре підготований, але йому поки важко у нашій системі роботи, де ми граємо дуже інтенсивно. Але він молодий хлопчина і ще зможе додати, в цьому я переконаний. Курелєх теж допоміг. Його внесок у дії команди та мікроклімат команди дуже великий. Він додав конкурентності в захисній ланці.

"Усі ми чекаємо і віримо в перемогу, яка принесе мир на нашу землю"

- Зараз команда у відпустці. Далі чекає тривалий період підготовки. Поділіться планами на цю зиму.

- На жаль, ми живемо в час, коли будь-які плани будувати вкрай важко. Попередньо ми не змінюватимемо той тренувальний процес, за яким працювали із року в рік. На початку січня почнемо втягуватися в роботу. А далі будемо шукати спаринг-партнерів, з якими гратимемо ігри. Однак не все залежить від нас. Триває війна, і ворог нам може зламати ці плани. Але віримо в краще, що наші Збройні сили дадуть відсіч ворогу і ми в тилових містах продовжимо готуватися до сезону та займатися своєю улюбленою справою.

- Як взагалі війна вплинула на всі футбольні аспекти?

- Звичайно, дуже вплинула. Це і виїзди, з яких намагаємося повернутися до комендантської години, і повітряні тривоги, які часто переривають матчі. Але футбол - це лише гра. Коли ми живемо у військових реаліях, то розуміємо, що ці повітряні тривоги під час матчу - лише дрібниці  порівняно з тим, що відбувається на фронті. Людське життя набагато важливіше за футбольні поєдинки. Усі ми чекаємо і віримо в перемогу, яка принесе мир на нашу землю.

- Чи очікувати взимку оновлення особового складу?

- Селекційна робота триває. Наша команда - це живий організм, тому підсилення точно буде, але про нього поки рано говорити. Так само, як і про те, що колектив покинуть деякі виконавці. Але відхилятися від заданого курсу ми не плануємо. Хоча й складно знайти гідне підсилення саме вихованцями з Полтавщини.

- План на весну - зберегти прописку в лізі?

- Так, звичайно, першочергово перед хлопцями стоятиме завдання залишитися в першій лізі. Але скажу банальну фразу: перемогу в кожній зустрічі ніхто не скасовував. Тому йтимемо до мети - перемогти у восьми весняних матчах.